Форма входу

Випадкове фото

Наше опитування

Ваше основное занятие
1. работаю в организации, предприятии
2. ищу работу
3. студент ВУЗа
4. учащийся школы, гимназии
5. имею свою фирму
6. студент училища, коледжа, техникума
7. другое
8. пенсионер
9. ничем не занимаюсь
Всього відповідей: 134

Друзі сайту



Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Пошук по сайту









    Четвер, 28/03/24, 21.45.09
Вітаю Вас Гость | RSS  | Головна | Мій профіль | Вхід | Вихід|
ПЕТРОПАВЛІВСЬКА БОРЩАГІВКА
Каталог статей


Головна » Статті » Духовна скарбниця

Збереження iсторико-­культурноi спадщини
Духовна скарбниця

Збереження iсторико-­культурної спадщини

Духовним життям мешканцiв сiл опiкуються два храми: Рiздва Пресвятої Богородицi (вул. Пушкiна, 112-а) та пре­подобного Симеона Стовпника, - якi нинi вiдбудовуються.
    Храм Симеона Стовпника є пам'яткоюісторико-культурної спадщини  місцевого значення (вул. Ленiна, 30).
У храмах здiйснюються богослyжiння, хрещення, вiнчання та сповiдi. Таким чином мешканці села отримують духов­ну підтримку.
На територiї села Чайки видiлено зе­мельну дiлянку та ведеться будiвництвоцеркви святого мученика Вiталiя(вул. Лесi Українки, 35).
Незважаючи на те, що релiгiйнi закла­ди Петропавлiвської Борщагiвки здiй­снюють дiяльнiсть, незалежну вiд мiсце­вого самоврядування, сільська рада напрохання релiгiйноїl громади систематично нaдaє фiнансову допомогу у вiдбу­дові храмів.
На проведення ремонту xpaмів Рiздва Пресвятої Богородицi та Симеона Стовпника з мiсцевого бюджету видiлено:
у 2006 р. - 100 тис. грн, У 2007 р. - 100 тис. грн, У 2008 р. - 100 тис. грн,
У 2009 р. - 600 тис. грн.

  Церква Симеона Стовпника
 

Семен Стовпнuк

За бiблiйними джерелами, Семен був дуже вiруючим чоловiком. На знак вiд­даностi Всевишньому i щоб мирське житгя не вiдволiкало вiд молитов, Семен звелiв замурувати себе у стовп, де, стоя­чи, молився до кiнця днiв своїx. Пiсля cмерт його оголосили святим мучени­ком i дали ймення Стовпник.
Саме на честь цього святого i було збудовано церкву в селi.
Свято святого Семена вiдзначається 14 вересня. До цього дня селяни поспi­шали обсiятися озимими. Хто не посiє до Семена, мовить народне прислiв'я, утого життя буде злиденне.
3 Семеновим днем пов'язаний також обряд "женити комина" або "запалюванния посвiту". Посвiт - це засiб освiтлення. Вiн мав стале мiсце - бiля комина або посеред хати. Для цього у стелi прору­бували невеличкий отвip, щоб полiпши­ти тягу, i пiдвiшували конусоподiбний лляний мiшечок, обмазаний глиною. Пiдним прикрiплювалися металевi гpатки, на яких, власне, й горiла лучина, каган­чик.
Урочисто запалений на початку oceнi посвiт мав зберiгатися в оселi аж до весни. Якщо якимось чином він згасав,то, за повірям, усім'ї неодмінно ста­неться лихо.
Доки господар клопотався бiля ниви, засiваючи житом загiнку, жiнки наводи­ли лад у xaтi: бiлили стiни, готували обрядовi страви. Дiти ж, оббiгаючи cyci­дiв, оповiщали: "Приходьте сьогоднi до нас - будемо комина женити". Господарi закликали гостей до столу. Скуштувавши обрядових страв, селяни вели неквапли­ву розмову про врожай, дiлилися нови­нами.

Історiя храму

у 1755 р. в селi збудовано дерев'яну церкву на честь преподобного Симеона Стовпиика. Керував роботами iгyмeн  Петропавлiвського монастиря Антонiй Величкiвський. У 1849-1850 рр. за раху­нок державної скарбницi, яка видiлила 1508 рублiв, i коштiв парафiян церквакaпiтально вiдpeмoнтoвaнa, в 1861-1863 рр. ­реконструйована.
Незважаючи на те, що церква Симе­она Стовпника постiйно ремонтувалася, добудовувалася, оновлювався настiнний розпис, iконостаc, з часом вона старiла, руйнувалася. Oкрім того, їi площа не могла задовольнити потреби парафiян, оскiльки кiлькiсть дворiв зросла до 262, а число жителiв - до 1675 осiб. Тому й постало питання про будiвництво нового храму.
У газетi "Киевлянин" № 27 вiд 5 лю­того 1908 р. був оголошений конкурс щодо возведення церкви в селi Петро­павлiвська Борщагiвка. Пiдряд на будiв­ництво отримав селянин -самоук з міс­течка Димер Київського повiту ПетроТемко, який мав добрi рекомендацiї пiс­ля зведення церков у селах Сваром'я Чернiгiвської губернiї та Борка Київ­ського повiту.
Протягом 1908-1909 рр. споруджено нову кам'яну будiвлю храму - 5-куполь­ну, двоповерхову; на другому поверсі розташовувалася парафiяльна бiблiотека згідно з проектом ї кошторисом архітектора Є. Єрмакова, на основi типових проектiв середини XIX ст. У планi цехрестово- купольна споруда з гранчастоюапсидою. Вона мала три входи - цен­тральний i два бокових. Стiни церквибули викладенi з цегли й тинькованi. На художнє оформлення фасадiв церкви вплинули моднi на той час прийоми псевдоруського стилю в apxiтeктypi, а також ремiсничi традицiї мiсцевих майстрів- мулярiв. Фасади виконанi в еклек­тичних формах "неоруського" стилю, а оздоблення верхньої частинистін цер­кви, поребрика елементiв декору взятi здерев'яного зодчества. У серединi церкву тиньковано та виконано розпис.
Церква, яка вмiщала до 800 осiб, була розташована на пагорбi майже в центрi села, бiля ставу та головної дороги, що прямувала вздовж села. Вона формувала вертикальну домiнанту забудови. Вартість робiт складала 7400 рублiв. Цеглу, дерево, вапно видiлила громада.
8 жовтня 1909 р. єпарxiальний apxi­тектор Є.Ф. Єрмаков склав акт огляду, в якому зазначив, що "церковь выстроена во всем согласно утвержденному наэтот предмет проэкту и смете... вполнедобро, качественно и прочно". За свiд­ченням сучасника, "новый Борщагов­ский храм великолепен... удостоверяет эстетическому вкусу и вызывает чувство духовнои радости" .
За вiдомiстю 1913 р., Свято-Симеонiв­ська церква була забезпечена "начин­ням" , до неї також була приписана кап­лиця александра Невського за 15 верстна Києво-Брест-Житомирському шосе, побудована в пам'ять мученицької кон­чини iмператора Олександра ІІ. У цейчас значно зросла кiлькiсть прочан - кiль­кiсть жителiв села становила 1855 осiб.
Свято-Симеонiвська церква в селi Петропавлiвська Борщагiвка залишалася дiючою до 1932 р., а потiм роздiлила до­лю бiльшостi православних xpaмів бiль­шовицької країни. У церквi розташували клуб, спортзал i котельню. Розiбранобанi, дзвiницю. Iз часом облаштованоновий дах, прибудовано металевi сходи, зроблено новi отвори в cтінax, зрiзано частину пагорба, на якому височiла цер­ква, знищено огорожу подвiр'я. Церкваповнiстю втратила свiй первiсний ви­гляд.
у 1950-1960 рр. церкву продовжували використовувати як клуб. Повнiстю розi­брали пiвденний придiл, у зв'язку з чим до бокового входу було пiдведено довгi сходи. На пiвнiчному фасадi облаштова­ний вxiд i металевi сходи до кiноапарат­ної. У вiвтарнiй частинi храму розмiсти­ли котельню, до апсиди прибудували ди­мар, знесли металеву огорожу, перепла­нували й забудували навколишню територію.

Храмове свято села (Семена)

День вiдкриття церкви та освячення її стало храмовим святом села, яке до сьогоднi односельцi вiдзначають. Це 14 вересня. А в тi часи бiля церкви у великих чавунах варили страву, випiкали багато хлiба, паляниць, пирогiв. Обо­в'язково були смажена риба, пироги змаком. З найближчих сiл такого дня схо­дилися родичi, куми i старцi (божi лю­ди). Старцiв, ченцiв, бiдних людей при­гощали бiля церкви. З Києва приiїжджа­ли продавцi солодощiв, дитячих iгpашок, дівочих  прикрас.
Тут можна було купити сластьони, бублики, Пряники , льодяники, свищики, брошки, перстеники, дудочки, сопiлоч­ки, стрiчки, нами сто, паперовi квiти, iконки (образки).
А в кожнiй xaтi чекали на гостя хлiбом-сiллю. До сьогоднi збереглася у пам'яті  кухарок одна страва, яку готують лише в Борщагiвках (монастирських селах). Це квасок. А готують його так: обсмажену добре рибу вкидають в окрiп, додають смажену на олil, дрiбно нарiзану цибулю, приправлену томатним соусом. Сiль, цукор, оцет за смаком. Страву ставлять у холодне мiсце на добу, щоб настоялася. Подають у охолодженому виглядi як закуску.


 Храм Рiздва Пресвятої Богородицi
Будiвництво храму Рiздва Пресвятої Богородицi Петропавлiвскої Борщагiв­ки Києво-Святошинського району Київської областi було розпочато в 1989 р. Ассiрiйською Асоцiацiєю "Хаядта".
    у 1997 р. будiвництво було призупинено. І лише 5 травня 2002 р. у xpaмi прозвучало: "Христос воскресе!".
Храм розпочав своє повноцiнне житгя з клиром (священиком) i прихожанами. Було прибрано багаторiчне будiвельне смiття i 23 червня 2002 р. у Верхньому xpaмi була вiдслужена перша Божествен­на лiтургiя.
3 того часу храм перетерпiв багато ви­пробувань, служби доводилося проводити в досить складних умовах. Однак попри вci негаразди парафiя примножу­валася. Бо ж вiруючi люди добре розу­мiли, що в першу чергу вони iдyть не вбудiвлю церкви, а йдуть до Бога.
На сьогоднi на 95 % закiнчено роботи в Нижньому xpaмi, реставрується фасад, проводяться штукатурнi роботи у Верх­ньому xpaмі.
Настоятелем храму Рiздва Пресвятої Богородицi є протоiєрей Володимир Соломаха.



Категорія: Духовна скарбниця | Додав: mykhaylo (08/01/11)
Переглядів: 2691
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Petropavlivska Borshchagivka@2024